Агровольтаїка нового покоління: як ферми стають електростанціями без шкоди врожайності

11

Що таке агровольтаїка й чому про неї говорять саме зараз

Агрі-PV / агровольтаїка (agrivoltaics — спільне використання землі для с/г виробництва та сонячної генерації) — це моделі, де фотоелектричні панелі й культура/випас співіснують на одній ділянці. Ідея проста: часткова тінь від панелей захищає ґрунт і рослини від спеки та посухи, а фермер отримує другий дохід — електроенергію. Наукові роботи 2025 року повідомляють про позитивний ефект на мікроклімат і врожай для окремих культур у помірних кліматах.

Глобальний контекст теж сприятливий: сонячна енергетика б’є рекорди введення потужностей у 2025-му, що підштовхує до пошуку «подвійного» використання землі, аби не конкурувати з продовольчим виробництвом.

Регуляторні зрушення в ЄС: Франція, Італія, Німеччина

Франція після Закону APER 2023 (Acceleration of Renewable Energies) ввела рамку для агровольтаїки: проєкти мають доводити, що не шкодять продуктивності агровиробництва та не роздувають ціну землі. Держава роз’яснила критерії «подвійної користі» і передбачила спеціальні тендери.

Італія рухає агровольтаїку через PNRR (Piano Nazionale di Ripresa e Resilienza — нацплан відновлення та стійкості): перші відбори показали сотні заявок і сумарно до ~1,5 ГВт проєктів у черзі. Паралельно уряд уточнює правила, аби відсікти суто «енергетичні» поля без агрокористі.

У Німеччині Solarpaket 1 і оновлення EEG (Erneuerbare-Energien-Gesetz — закон про відновлювану енергетику) створили окрему категорію «спеціальних» сонячних установок, включно з Agri-PV, із власними тендерами та стелями ставок — це легалізує економіку таких систем у PPA/аукціонній моделі.

Як це працює на полі: конструкції, мікроклімат, врожай

Конфігурації бувають різні: високі стелажі над рядами, трекери зі змінним кутом, системи «міжряддя + випас». Ключ — не закривати рослинам світло критично: агрономія (сорт/гібрид, густота, водний режим) підлаштовується під «режим тіні». Дослідження фіксують: під панелями краще утримується волога, нижча температура ґрунту і менший стрес для культур, що чутливі до перегріву чи посухи.

Водночас агровольтаїка — не «чарівна паличка»: для культур, що потребують повного інсоляційного профілю, доведеться точніше добирати схему розміщення панелей, а інколи — змінювати культуру/сівозміну під конкретну систему. Це і є перехід від «сонця в полі» до Агрі-PV 2.0, де агрономічний дизайн рівнозначний електричному.

Економіка: звідки береться дохід і що з витратами

Потік доходів — це електроенергія (за «зеленим» тарифом, через PPA — power purchase agreement (прямий контракт купівлі-продажу) чи власне споживання) плюс урожай/тваринництво. У витратах — CAPEX (разовий інвесткапітал) на стелажі під підвищення кліренсу, OPEX (операційні витрати) на догляд і моніторинг, та агрономічні коригування (насіння, полив, механізація). Останніми роками галузь отримала методичні гіди IEA-PVPS (International Energy Agency Photovoltaic Power Systems Programme) щодо оцінювання якості PV-систем та подвійного використання землі — це допомагає банкам і страховикам рахувати ризики більш однаково.

Окупність залежить від інсоляції, ціни електроенергії, агровиробничого профілю і доступу до стимулів (аукціони/премії/податкові). У країнах із діючими тендерами для Agri-PV фінмодель суттєво покращується.

Коли агровольтаїка доречна: швидкий чек-лист

• Кліматичний тиск: посуха/спека, де тінь допоможе культурі або дасть комфорт для випасу.
• Ринкова ціна електроенергії: можливість підписати вигідний PPA або зменшити енерговитрати ферми (сушіння, холодильники, насосні).
• Механізація: техніка проходить під/між конструкціями без втрати продуктивності та безпечності.
• Юридична сторона й мережі: зрозумілий доступ до мережі, правила землекористування й участі в аукціонах/преміях.

Ризики й типові помилки впровадження

Перша пастка — «енергетика без агрономії»: поставити низькі ряди панелей «як на полігоні» й лише потім думати про культуру. Друга — недооцінка логістики всередині поля: розвороти, технічні зони, дренаж. Третя — неправильний вибір культур: під тінню краще працюють тепло-/посухочутливі види (овочі, зелень), тоді як «сонцелюбні» зернові потребують специфічної геометрії системи. На цих нюансах зараз фокусується багато демонстраційних господарств і університетів.

Ще один момент — суспільне сприйняття: локальні громади краще приймають Agri-PV, коли бачать не «панелі замість поля», а урожай під панелями і прозору вигоду для ферми та бюджету громади.

Що це означає для України

Для південних і центральних регіонів із ризиками спеки/посухи Агрі-PV може стати «страховкою» врожаю та джерелом стабільного кеш-флоу. З практичного — варто стартувати з пілотів 3–10 га на культурах із коротким циклом (овочі, зелень) або з випасом під високими конструкціями. Далі — масштабувати через кооперації/ЕСКО-моделі з енергетичними партнерами.

Позитивний сигнал — європейські приклади підтримки та чіткіші правила. Це означає, що під експорт і локальний ринок ми можемо підтягувати євро-методику оцінки якості проєктів і швидше залучати фінансування.

Висновки: «подвійна користь» стає стандартом

Агрі-PV 2.0 — це вже не просто «поставити панелі в полі», а спроєктувати агро- та енергочастини як єдину систему. Там, де кліматичні ризики ростуть, а ціни на енергію «стрибають», така зв’язка дає фермі другу виручку і кращу стійкість врожаю. А з появою окремих тендерів/премій і технічних гідів — зникає головний бар’єр для банків та страхових. Наступний крок — локальні демонстраційні поля й типові рішення «під культуру», щоб фермери бачили різницю не на слайді, а в полі.