Екстремальна погода і ціни на їжу у 2025–2026: чому волатильність нікуди не зникне

39

Що сталося і чому це важливо

У 2024–початку 2025 року кілька продовольчих товарів пережили різкі стрибки. На ринку какао та кави ціни фактично подвоїлися на тлі незвичних погодних умов у країнах-виробниках; аналітики пов’язують це з аномальними дощами та підвищеними температурами, що вдарили по врожаях і логістиці. The Guardian у лютому 2025 підсумував цю картину простим висновком: тренд екстремальної погоди підживлює нові раунди цінової турбулентності, і далі він нікуди не дінеться.

Для споживачів це означає «зубчасту» ціну на полиці: фази подешевшання на глобальних біржах швидко перекриваються локальними погодними ризиками, дефіцитом пропозиції або логістичними збоями. Для агробізнесу волатильність перетворюється на операційний фактор: контракти треба страхувати, а закупівельні вікна — планувати під погодні сигнали, а не лише під сезонність. Тому питання сьогодні звучить не «чи будуть коливання цін», а «як до них підготуватися й заробляти попри них».

Кліматичне тло: чому погода стає «екстремальнішою»

За даними WMO (World Meteorological Organization — Всесвітня метеорологічна організація), 2024 рік став найтеплішим у 175-річній історії спостережень; рекордна теплота океану, хвилі спеки й зсуви опадів створили масштабні економічні наслідки, у тому числі для агросектору. Оновлення за 2025 свідчать: рік з великою імовірністю ввійде до трійки найтепліших, а 2015–2025 формують суцільну «декаду рекордів». Сукупний ефект — вища частота подій, що збивають врожаї або ускладнюють збирання та перевезення.

Ця динаміка напряму резонує з продовольчим ринком: коли під час цвітіння какао чи кави приходять нетипові опади або спека, ризик «мінус врожайність» швидко трансформується у біржовий рух. А коли екстремуми повторюються між регіонами, ринки втрачають можливість «підхопити» дефіцит від альтернативних постачальників — і ціни реагують сильніше, ніж за старих кліматичних норм.

Що показує статистика цін: не падіння чи зростання, а «пила»

FAO (Food and Agriculture Organization — Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) фіксує загальний індекс FFPI (FAO Food Price Index) нижчим за пікові значення 2022 року, а в жовтні 2025 — навіть друге підряд помісячне зниження. Це не скасовує факту: всередині кошика різні групи рухаються у протилежних напрямках, і локальні стрибки легко перекривають «середню температуру по лікарні». Саме тому споживач відчуває не тренд, а синусоїду.

У 2024–2025 найгостріші сплески припали на «погодні» культури та похідні:

• какао і кава — подвоєння цін, що пов’язують із нетиповими дощами/температурами;
• соняшникова олія — стрибок на тлі посух у Чорноморському регіоні;
• апельсиновий сік, молочні жири, яловичина — періодичні піки залежно від урожайності, кормів і погоди.

Що чекати в 2025–2026: сценарії волатильності

Базовий сценарій виглядає так: загальносвітові індекси можуть залишатися «помірними» завдяки хорошим прогнозам на зернові, але окремі культури з високою чутливістю до погоди залишаються джерелом шоків. Якщо 2025/26 принесе нетипові опади в Західній Африці або тривалий спекотний період у Латинській Америці, какао/кава знову стануть драйверами волатильності; аналогічно для олійних культур, де посухи й зсуви температур впливають на вміст олії та вихід. У FAO водночас очікують рекордні світові запаси зерна й міцну торгівлю злаками, що може стримувати «широку» інфляцію їжі, але не гарантує стабільності за «погодними» категоріями.

Політичні та логістичні чинники підсилюватимуть картину: навіть коли глобальна ціна сповзає, регіональні шоки (шторм, повінь, руйнування інфраструктури) здатні на кілька місяців підняти локальні полиці. Тому найближчий сезон читається як «керована нестабільність»: потрібно планувати закупівлі й хеджування не від середнього індексу, а від ризиків конкретного ланцюга.

Хто ризикує найбільше у ланцюгу: від ферми до мережі

Найчутливішими залишаються дрібні виробники у країнах-експортерах, де погода йдеться «в ногу» з доходами домогосподарств, а доступ до страхування й кредиту обмежений. У Європі та Британії навіть великі господарства звітують про втрати врожайності, простої через зливи/посухи та пробіли в доходах — понад 80% фермерів у Великій Британії прямо говорять про ризик для життєздатності бізнесу через кліматичні екстремуми. Для ритейлу це означає: внутрішня пропозиція дає збій, імпортні контракти дорожчають, і споживач отримує вищу чутливість полиці до погодних новин.

Для переробників та HoReCa ризик у зміні рецептур і якості сировини: наприклад, коливання кислотності/жирності молока чи вмісту какао в бобах тягне за собою перерахунок технологій. У торговців сировиною головний ризик — невиконання поставок та штрафи, якщо погодні вікна зривають графіки завантаження й відвантаження. Це класичний випадок, коли інвестиції в дані про погоду і врожай прямо економлять гроші.

Як бізнесу і закупівельникам жити з «пилою» цін

Перший принцип — робота з джерелами ризику, а не з наслідками. Це означає диверсифікацію постачальників та регіонів для погодозалежних товарів, зафіксовані сценарії на випадок збою (альтернативні порти/маршрути), і регулярну перевірку запасів на сезонні «ями». Другий — інтеграція метеорологічних сигналів у планування закупівель: від супутникових індексів вологи до локальних спостережень, які попереджають про «вузькі місця» ще до біржового руху. Третій — контрактні механіки, що зменшують амплітуду: плаваючі формули, часткове хеджування, погодні деривативи для найбільш «нервових» позицій.

Не менш важливо тримати зв’язок із реальним попитом: волатильність вражає не лише пропозицію, а й платоспроможність споживача. Комунікація з мережами щодо промо-календаря та замінників, тестування SKU і роботи з вагою/упаковкою інколи дають більший ефект для маржі, ніж «дочекатися кращої ціни» на біржі. У підсумку виграє той, хто планує під ризик, а не під «середню погоду».

Український ракурс: що робити прямо зараз

Українським виробникам і трейдерам варто посилити два контури. Перший — дані: власні метеостанції, супутниковий моніторинг станів поля, регулярні зрізи врожайності й якості у критичні фази. Другий — контракти: прозорі формули ціни, бекапи маршрутів, убудовані опції заміни походження; для олійних — резервування переробних «вікон», що дає гнучкість у піки. Спираючись на глобальний фон FAO із рекордними балансами зерна, ми можемо зменшити базову волатильність у злаках, але у «погодних» нішах — кава, какао, соки, олії — слід очікувати ривків і працювати з ними інструментами управління ризиками.

Важливо й те, що міжнародні мережі все частіше просять пояснюваність походження та стійкості ланцюга. Це шанс монетизувати дисципліну: якісний MRV (monitoring-reporting-verification — моніторинг, звітність, верифікація) і погодна аналітика в пакеті з товаром — аргумент у переговорах про ціну та обсяг. У час «пилоподібних» цін це інколи вирішує долю контракту, коли два постачальники пропонують близькі котирування.