80% фермерів Британії занепокоєні кліматичними ризиками

33

Що показало дослідження і чому це важливо

Нове опитування, на яке посилається The Guardian, зафіксувало: понад 80% британських фермерів відверто хвилюються, що кліматична криза загрожує їхній спроможності заробляти на землі. За останні п’ять років 87% респондентів повідомили про падіння продуктивності через екстремальну погоду; 84% бачать зменшення врожайності, а понад три чверті зафіксували прямі втрати доходу. Для енергетично й логістично напруженого агросезону такі цифри означають не тимчасовий збій, а нову «нормальність» з постійними ризиками для P&L господарств.

Важливий підсумок для ринку: лише 2% опитаних сказали, що взагалі не стикалися з екстремальною погодою. Це означає майже повне «охоплення ризиком» across the board — від зернових до садівництва. У 2024 році, за оцінками, доходи з рослинництва в Британії впали більш ніж на мільярд фунтів. Така статистика швидко перетворюється на підлаштування контрактів, зміну закупівельних вікон і перерахунок страхових стратегій на сезон 2025/26.

Кліматичне тло: найтепліші роки, суша навесні і «погода з країв»

Всесвітня метеорологічна організація (WMO) підтвердила: 2024 рік став найтеплішим в історії інструментальних спостережень, приблизно на 1,55°C вище доіндустріального рівня. Це не окремий рекорд, а кульмінація десятиріччя екстремів — із безпрецедентним нагріванням океану, зростанням рівня моря та частішими погодними аномаліями. Для агросектору це означає ширший «конус невизначеності» у фазах, критичних для врожаю: цвітіння, налив зерна, вікна збирання.

Весна 2025 року в Північній і Західній Європі стала, ймовірно, найсухішою за століття. Дефіцит опадів у Великій Британії, Бенілюксі та Німеччині збігся з високими температурами й вітрами, що різко висушують ґрунт. Коли дефіцит вологи потрапляє саме у «вузькі місця» вегетації, падіння врожайності посилюється, і фермери переходять у режим мінімізації шкоди замість оптимізації врожаю. Це прямо перекладається у витрати на зрошення, пересіювання та логістичні затримки.

Паралельно зростає варіативність річного циклу: сезони з надмірними дощами під час висіву змінюються посухою в наливі, а потім приходять зливи на збирання. У такому режимі комплексні системи управління ризиком — від страхування до погодних деривативів і оперативної аналітики — стають не «додатком», а необхідністю. І ця потрібність у найближчі роки не послабшає, якщо орієнтуватися на прогнози WMO та європейських кліматичних звітів.

Як саме це б’є по виробництву і доходах

Перше — фізична врожайність і якість. Фермери у Великій Британії та по всій Європі повідомляють про втрати через посуху в ключові фази, а також про «розриви» у вікнах збирання, коли техніка простоює або йде з полів раніше через дощі. Це означає складнішу логістику комбайнів, вищі витрати пального на перезапуски та додаткові витрати на сушіння. По якості страждають білок, масова частка олії, кислотність — тобто параметри, які відразу «б’ють» по ціні закупівлі.

Друге — касовий розрив. Коли у кілька сезонів підряд падає вал або якість, виникає дефіцит обігових коштів саме в момент, коли потрібні вкладення в адаптацію: краплинне зрошення, датчики вологи, ґрунтозахисні практики. Через це частина родинних господарств відкладає інвестиції, посилюючи довгострокову вразливість. У свідченнях європейських фермерів 2025 року звучить одна й та сама тема: «робити як раніше» більше не виходить навіть у звичних кліматичних зонах.

Вплив на полиці: чому індекс спадає, а цінові «стрибки» лишаються

Британські ритейлери прямо пов’язують хвилі подорожчання на окремих категоріях із погодними екстремумами: спекотні та посушливі періоди вдарили по врожайності овочів і фруктів, додавши тиску на закупівельні ціни. У червні 2025 року інфляція на харчі у Британії знову прискорилася, а BRC (British Retail Consortium) попереджала про вищі цінові ризики саме через кліматичний чинник у поєднанні з витратами бізнесу. Це пояснює, чому споживач бачить «пилу» на полиці, навіть коли глобальний індекс поводиться спокійніше.

Паралельно FAO (Food and Agriculture Organization — Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) фіксує друге поспіль місячне зниження глобального індексу цін у жовтні 2025 року. Такий «середній по світу» рух часто маскує протилежні динаміки всередині кошика: поки цукор і молочка дешевшають завдяки врожаям і торгівлі, олії чи окремі фрукти здатні дорожчати через регіональні погодні збої. Виходить, що глобальні ціни «дихають рівніше», але локальні ризики для полиці залишаються високими.

Тому для закупівельників ключова навичка — не орієнтуватися лише на загальні індекси, а моделювати власний «кошик ризиків»: де ми залежимо від погоди, яка еластичність попиту на ці позиції, які опції заміни. У такому підході погодні сигнали та агрономічні індикатори інтегруються у фінансові рішення — від хеджування до плану промо в мережі.

Політика і ринок праці: чи допоможе держава витримати нову нормальність

У липні 2025 року британський уряд обговорював варіанти переформатування землекористування, включно з тим, що частина ферм (особливо в гірських районах) може бути стимульована зменшити інтенсивне виробництво на користь природоорієнтованих цілей. Для фермерів це складна дилема: підтримка за «послуги для природи» може вирівнювати дохід у вразливих регіонах, але паралельно змінює структуру пропозиції їжі. Від того, як будуть спроєктовані інструменти підтримки, залежить і адаптація, і продовольча стабільність.

На рівні системних сигналів також зростає вимога до прозорості стандартів сталості та реального виконання на полі. Після гучних публічних дискусій у 2025 році стало очевидно: споживачі й ритейл очікують вимірювані еко-KPI, а не загальні обіцянки. Це не відміняє потреби в доходах фермера, але робить підтримку більш умовною: допомога в обмін на впровадження практик, що реально зменшують ризики та втрати.

Що робити господарствам уже цього сезону: практичний план

Передусім варто перейти від реагування до проактивного управління ризиком. Це означає базову метео-інфраструктуру (власні станції, супутникові індекси вологи), сценарні карти для посухи/надлишкових опадів і чіткі SOP (standard operating procedures — стандартні операційні процедури) для команд. До цього додаються контрактні інструменти: плаваючі формули, погодні деривативи, гнучкі вікна відвантаження. І, звісно, дисципліна даних: що не виміряне — тим не керують у переговорах з переробниками й ритейлом.

• метеостанції на ключових полях плюс інтеграція з БПЛА для «точкових» оглядів;
• перехід на культури/гібриди зі стресостійкістю та гнучкими строками;
• ґрунтозахисні практики і точне зрошення як «страховий шар»;
• контрактні опції: альтернативні порти/маршрути, погодні клауза та часткове хеджування;
• MRV (monitoring-reporting-verification — моніторинг, звітність, верифікація) для довіри покупців і премій за стабільність.

Управління ризиком — командна дисципліна. Якщо агроном і фінансист дивляться на одні й ті самі карти вологості й прогнозні «вікна», рішення про пересів, полив чи контракт приймаються швидше і з меншими конфліктами. Це скорочує «вартість реакції» і підвищує шанс пройти сезон без касових шоків.

Український ракурс: де наші вразливості і можливості

Для України погодні ризики також стали щорічною константою: посушливі періоди в ключові фази та затяжні дощі на збиранні не рідкість. Певним стабілізатором є глобальний баланс зерна: FAO очікує рекордні світові запаси й міцну торгівлю злаками у 2025/26, що стримує «широку» продовольчу інфляцію. Але це не нівелює ризиків у нішах, чутливих до погоди, а також у сегментах овочівництва і садівництва, де локальні екстремуми відразу конвертуються в дефіцит та вищі ціни.

Практичні кроки — ті самі: власний метео-контур, «польова розвідка» БПЛА з мультиспектром, гнучкі культури/гібриди, сценарні плани логістики на випадок зривів у пікові тижні. Плюс — прозорість даних для партнерів ЄС: тамтешні мережі й переробники усе частіше вимагають пояснюваність ризиків і планів стійкості. Ті, хто можуть підтвердити керованість ризику цифрами, швидше отримують контракти й кращі умови.

Висновок: «життя з пилою» як дисципліна, а не вирок

Сезон 2025/26 показує: кліматична волатильність нікуди не зникає, а стає новим операційним середовищем. Фермери Британії це відчувають особливо гостро, але тренд універсальний для Європи. Бізнес-висновок простий: вимірювати ризики, вбудовувати їх у фінансові та виробничі рішення і розмовляти з контрагентами мовою даних та сценаріїв — інакше «середня температура» індексів не врятує від локальних стрибків.

Роль держави і ритейлу — стабілізувати перехід: підтримка адаптацій, чесні метрики сталості, контракти, що винагороджують керовану ефективність. Приватний сектор зі свого боку має відповідати дисципліною MRV і швидкістю рішень. Тільки так «екстрим погоди» перетворюється з хаотичного чинника на керований параметр планування.

А для споживача головне — розуміти, чому полиці «дихають» цінами несинхронно з глобальними новинами: локальна погода часто важить більше за світові індекси. У цій реальності виграє той ланцюг постачання, який швидше «зчитує» поля та синхронізує дані між агрономом, закупівельником і магазином.