Мікотоксини в кормах: як впоратися з глобальною загрозою для тваринництва

5

Постійно високий рівень контамінації мікотоксинами залишається однією з найсерйозніших проблем для виробників кормів та тваринників по всьому світу. Контаминація мікотоксинами в кормах спричиняє значні економічні втрати та загрожує здоров’ю тварин. Останні дослідження показують, що ситуація не покращується. Навпаки, кліматичні зміни та інтенсифікація сільського господарства посилюють цю проблему.

Глобальний ринок кормів стикається з комплексними викликами. Мікотоксини утворюються грибами різних родів. Найбільш поширені з них – Fusarium, Aspergillus та Penicillium. Ці токсини можуть накопичуватися в рослинній сировині ще на полі. Також вони розвиваються під час зберігання при невідповідних умовах.

Регіональні особливості забруднення мікотоксинами

Рівень забруднення мікотоксинами суттєво відрізняється в різних регіонах світу. Це пов’язано з кліматичними умовами, агротехнікою та системами зберігання. У Центральній Америці спостерігається критично високий ризик. Там понад 80% зразків містять декілька видів мікотоксинів одночасно.

Особливо високий рівень забруднення реєструють у Китаї та Тайвані. У цих регіонах майже всі зразки сировини містять фумонізини та інші токсини Fusarium. Це пов’язано з високою вологістю повітря та специфікою місцевих технологій зберігання.

Східна Європа демонструє відносно нижчі показники. Однак навіть тут більшість зразків містять зеараленон та дезоксиніваленол. Локальні спалахи забруднення часто пов’язані з несприятливими погодними умовами під час вегетації.

Кукуруза та кукурузний силос: найбільш ризиковані культури

Кукуруза залишається культурою з найвищим ризиком контамінації мікотоксинами. У Північній Америці близько 90% зразків кукурузи містять фумонізини. Концентрації цих токсинів часто перевищують допустимі рівні в десятки разів.

В Азії ситуація ще серйозніша. Тут до кукурузи додається проблема афлатоксинів. Ці токсини утворюються грибами Aspergillus та особливо небезпечні для здоров’я. Вони можуть викликати серйозні захворювання печінки у тварин.

Кукурузний силос також демонструє високий рівень забруднення. Особливо це стосується дезоксиніваленолу та зеараленону. У багатьох регіонах понад 90% зразків силосу містять токсини групи B-трихотеценів.

Чому кукуруза особливо вразлива?

Кукуруза має низку особливостей, які роблять її вразливою до ураження грибами. По-перше, це висока вологоємність зерна. По-друге, кукуруза часто збирається з високою вологістю. По-третє, неправильне зберігання посилює проблему. Гриби Fusarium активно розвиваються при температурі 20-25°C та високій вологості.

Пшениця: менший ризик, але не відсутність проблем

Пшениця зазвичай демонструє нижчий рівень забруднення афлатоксинами та фумонізинами. Однак проблема дезоксиніваленолу залишається актуальною. У Північній Америці понад 90% зразків пшениці містять цей токсин.

Максимальні концентрації дезоксиніваленолу можуть досягати кількох тисяч частин на мільярд. Це становить серйозну загрозу для здоров’я тварин. Особливо чутливі до цього токсину свині та птиця.

Соя і соєвий шрот: помірний рівень ризику

Соя та соєвий шрот зазвичай містять помірну кількість мікотоксинів. Рівень трихотеценів у них становить близько 30-40%. Зеараленон може бути присутнім у високих концентраціях в окремих регіонах.

У Північній Америці до 80% зразків соєвого шроту містять зеараленон. Цей токсин має естрогенну активність. Він може викликати порушення репродуктивної функції у тварин.

Готові корма: проблеми перенесення забруднення

Забруднення готових кормів мікотоксинами демонструє чіткий механізм перенесення. Токсини з сировинних інгредієнтів переходять у кінцевий продукт. У Північній Америці практично всі зразки готових кормів містять фумонізини.

Глобальне забруднення готових кормів досягає критичних показників. Фумонізини присутні у 85% зразків. Зеараленон виявляють у 79% випадків. Токсини групи B-трихотеценів знаходять у більш ніж 70% зразків.

Механізми перенесення мікотоксинів

Мікотоксини можуть переноситися кількома шляхами. По-перше, через забруднену сировину. По-друге, через перехресне забруднення при транспортуванні та зберіганні. По-третє, через недостатню очистку обладнання. По-четверте, через повторне використання забруднених партій.

Сучасні методи аналізу та приховані загрози

Сучасні методи аналізу дозволяють виявляти широкий спектр мікотоксинів. Метод Spectrum 380 виявляє до 38 різних мікотоксинів та їх метаболітів у одному зразку. Це показує, що проблема набагато складніша, ніж вважалося раніше.

Більшість зразків містять метаболіти грибів Fusarium. Це свідчить про системну проблему. Забруднення часто виходить за рамки регульованих токсинів. Багато метаболітів не регулюються законодавством. Але вони можуть мати токсичні властивості.

Економічні та екологічні наслідки забруднення

Забруднення кормів мікотоксинами має серйозні економічні наслідки. Воно знижує продуктивність тварин. Збільшує витрати на лікування. Призводить до загибелі тварин у важких випадках.

Глобальні втрати від мікотоксинів оцінюються в мільярди доларів щорічно. Це включає прямі втрати від зниження продуктивності. А також непрямі витрати на діагностику та профілактику.

Вплив на здоров’я тварин

Мікотоксини впливають на різні системи організму тварин. Вони можуть викликати ураження печінки та нирок. Порушувати функції імунної системи. Викликати проблеми з розмноженням. Знижувати конверсію корму та приріст живої маси.

Стратегії боротьби з мікотоксинами в кормах

Ефективна боротьба з мікотоксинами вимагає комплексного підходу. Необхідно поєднувати профілактичні заходи з методами детоксикації. Важливо враховувати регіональні особливості та специфіку культур.

Профілактичні заходи

Профілактика включає кілька ключових напрямів. По-перше, вибір стійких до грибних захворювань сортів. По-друге, дотримання оптимальних термінів збирання врожаю. По-третє, належні умови зберігання сировини. По-четверте, регулярний моніторинг якості кормів.

Методи детоксикації

Існує кілька методів нейтралізації мікотоксинів у кормах. Адсорбенти на основі цеолітів або активованого вугілля. Біологічні методи з використанням бактерій або дріжджів. Фізичні методи, такі як термічна обробка. Хімічні методи нейтралізації токсинів.

FAQ: Поширені питання про мікотоксини

Які мікотоксини найбільш небезпечні для тварин?

Найбільш небезпечними вважаються афлатоксини, фумонізини та дезоксиніваленол. Афлатоксини викликають ураження печінки. Фумонізини можуть спричиняти відк лін мозку у коней. Дезоксиніваленол призводить до відмови від корму у свиней.

Чи можна повністю усунути мікотоксини з кормів?

Повне усунення мікотоксинів практично неможливе. Однак можна значно знизити їх концентрацію. Ефективне управління ризиками дозволяє мінімізувати шкоду. Комплексний підхід включає профілактику, моніторинг та детоксикацію.

Як кліматичні зміни впливають на проблему мікотоксинів?

Кліматичні зміни посилюють проблему мікотоксинів. Підвищення температури та вологості сприяє розвитку грибів. Екстремальні погодні умови збільшують ризик ураження культур. Зміна карти опадів впливає на географію поширення токсинів.

Як часто потрібно аналізувати корми на мікотоксини?

Регулярний аналіз кормів є обов’язковою умовою ефективного управління. Рекомендується проводити аналіз кожну нову партію сировини. Особливо важливо перевіряти корми при зміні постачальників. При підозрі на забруднення аналіз проводять негайно.

Чи є безпечні рівні мікотоксинів у кормах?

Безпечні рівні мікотоксинів встановлені нормативними документами. Однак слід враховувати кумулятивний ефект. Комбінація декількох токсинів може бути більш небезпечною. Також важлива чутливість різних видів тварин.

Висновки та практичні рекомендації

Проблема забруднення кормів мікотоксинами залишається актуальною. Вона потребує постійної уваги та комплексних рішень. Виробники кормів та тваринники повинні реалізовувати стратегії управління ризиками.

Ключові елементи ефективної стратегії включають регулярний моніторинг. Використання якісної сировини. Застосування адсорбентів та інших засобів детоксикації. Адаптацію до регіональних умов та особливостей культур.

Контамінація мікотоксинами в кормах є складною проблемою. Але вона може бути ефективно контрольована. Для цього потрібні знання, технології та постійна увага. Інтегрований підхід дозволяє мінімізувати ризики та захистити здоров’я тварин.

Джерело