Нова стратегія ЄС для фермерів: чому «спрощення» не дорівнює зеленому курсу

9

Що саме запропонувала Єврокомісія

У лютому 2025 ЄК презентувала оновлення підходу до агросектору: обіцяне «спрощення правил» для фермерів, більше фінпідтримки, жорсткіші стандарти до імпорту й посилення захисту від недобросовісних практик у ланцюгах постачання. Окремо — таргетовані програми для молодих фермерів і підвищення стійкості доходів.

Офіційний наратив — зняти регуляторний тиск і стабілізувати прибутковість на тлі протестів та волатильних ринків. Але саме тут і виникла головна суперечність із «зеленим» порядком денним, який вимагав би глибших змін у структурі виробництва й споживання.

Що кажуть екологічні організації

WWF, Greenpeace та інші європейські еко-НУО розкритикували пакет як недостатній і «виробницько-центричний». На їхню думку, документ обминає ключові важелі: від переведення субсидій із площі на екорезультат — до інструментів зміни раціону в бік рослинних білків і фонду «справедливого переходу» для скорочення забруднення.

Головний закид — стратегія майже не торкається реформи харчових систем у цілому (food system), концентруючись переважно на виробництві. А без цього ЄС ризикує «закрутити гайки» бюрократії, але не зрушити із місця відновлення природи чи зниження викидів.

Більш конкретні пункти

Кампанійці називають щонайменше три «втрачені можливості»:

• Субсидії за площею vs за результат: відмова від чіткого таймлайну переходу до виплат за екорезультат, а не гектари.
• Відсутність фонду «справедливого переходу» для зменшення забруднення та підтримки фермерів у зміні практик.
• Ігнорування дієтичних важелів (просування рослинних білків, перерозподіл попиту), що могло б зменшити тиск на ґрунти та викиди.

На практиці це означає, що «спрощення» ризикує законсервувати нинішню модель господарювання без достатніх стимулів до біорізноманіття, вуглецевого менеджменту та відновлення водних ресурсів.

Аргументи прихильників змін

Втім, навіть прихильники визнають: без ясності щодо бюджету наступної Спільної аграрної політики (CAP) амбіції можуть зависнути. А якщо CAP піде шляхом «старих грошей старим інструментам», ефект «спрощення» вичерпається бюрократією на національному рівні.

Контекст маржин 2025

Паралельна картина ринку — падіння цін на зернові та бобові при високих витратах — підштовхує Брюссель думати передусім про ліквідність ферм. Аналітичні огляди за осінь 2025 фіксують «ще один сезон стислих маржин» у багатьох регіонах, що посилює запит на швидкі, а не трансформаційні рішення.

І все ж для довгого горизонту «зелені» інвестиції можуть бути саме тією стратегією, що стабілізує дохід — через економію інпутів, премії за сталість і менші ризики штрафів/втрат. Саме на це натякають критики, вимагаючи не «менше правил», а «інших правил».

Що це означає для України та експортерів у ЄС

Для українських агрокомпаній сигнал простий: імпортні стандарти ЄС суворішатимуть, але «зелений» вектор у короткій перспективі може поступатися прагматиці доходів фермерів ЄС. Це вікно можливостей — конвертувати вже наявні практики сталості (екологічні обліки, скорочення викидів аміаку, управління добривами) у переговорну перевагу з європейськими байєрами.

Водночас не варто чекати швидких реформ CAP у напрямі «платежі за природу» — принаймні доки політичний фокус на кризовому «антикризовому спрощенні». Тож ставка на прозорі еко-KPI та трасованість партій продукції виглядає найпрактичнішою.

Необхідність «двоколійного» підходу

ЄС намагається зняти напругу й підтримати доходи фермерів — і це політично зрозуміло. Але без чітких механізмів оплати за екорезультат, реформ харчових систем та фонду переходу «спрощення» стане переливанням із пустого в порожнє. Стратегія виграє, якщо піде двома коліями: ліквідність зараз + структурні зелені стимули на 3–5 років. Саме цього вимагають кампанійці — і саме цього потребує продовольча безпека в довгій перспективі.